Львів

Місто України

Львів – місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни (станом на 1 січня 2019 року у Львові проживали 724 713 осіб[1]). Центр Львівської агломерації з населенням понад 1 млн осіб.

Львів заснований королем Данилом у середині XIII століття. Близько 1272 року місто стало столицею Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства). У добу середньовіччя Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини з 19 жовтня 1918 був столицею Західноукраїнської Народної Республіки, але після битви за Львів з листопада 1918 належав Польщі, що в 1922-23 було визнано міжнародними пактами та угодами. 30 липня 1941 року за угодою Сікорського-Майського СРСР визнав, що Польща є держава у кордонах серпня 1939. Тому, з точки зору міжнародного права, під час другої світовой війни Львів знаходився на території, тимчасово окупованій СРСР (1939-41), Німеччиною (1941-44), на звільненій від німців території Польщі (1944-45). На Ялтинській конференції 4-11 лютого 1945 питання східних кордонів Польщі, зокрема приналежності Львова, було одним з найбільш гострих та суперечливих. Після Другої світової війни за ялтинськими угодами, юридично закріпленими 16 серпня 1945 року радянсько-польським договором, Львів знаходився в Українській РСР, із 1991 року — в Україні.

Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті розташована найбільша кількість пам’яток архітектури в Україні[2]. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України[3]. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості[4][5][6].

Детальнішеuk.wikipedia.org

Стан довкілля

З 90-х років XX століття, відколи у Львові спостерігається економічний спад, екологічна ситуація у місті покращилася[18]. За цей період закрито низку великих промислових підприємств, унаслідок чого зменшилися і промислові викиди. Водночас низка природних чинників зумовлює тенденції до підвищення забруднення повітря, зокрема, у центральній частині Львова. У цій частині міста рельєф знижується і тому тут погана циркуляція повітря, це призводить до великої концентрації вуглекислого газу, оксидів азоту і сірки, цьому сприяє ще й інтенсивний автомобільний рух через історичний центр міста. Тому у безвітряну погоду в центрі Львова можливе утворення смогу. Загалом викиди автотранспорту до атмосфери становлять понад 50 % усіх викидів міста, близько 30 % припадає на теплоенергетику[19].

Згідно з моніторингом Державного управління охорони навколишнього природного середовища, у Львові розміщені два підприємства, які фігурують у рейтингу основних забруднювачів Львівської області — ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» та ЛКП «Львівводоканал»[20]. У 2001 році викиди шкідливих речовин до атмосфери стаціонарними джерелами забруднення становили 16,6 кг на 1 км². У Львові вироблялося 20 % забруднювальних речових області[19]. Водночас, порівняно з іншими великими містами України, Львів в екологічному аспекті є відносно чистим містом[21].

Go Top